Я народився у звичайній сім’ї де є батько й мама. Тато працював, а мама була в дома. Коли мені виповнилося десять, батько захв0рів. За рік його не стало. Було неймовірно важко, та до того всього додалися ще й проблеми з грішми. Мама ж не працювала, заощадження швидко закінчилися, ми почали жити на мою пенсію. Та її ледве вистачало на харчі.

Мама ж замість роботи знайшла нового чоловіка, через пів року як ми втратили батька. Новий чоловік мами мав гарний заробіток, але поганий характер. Перш за все він сказав мамі, що не годуватиме чужу дитину. І вона придумала, записати мене в інтернат з п’яти денним навчанням. Планувала лише на вихідні мене забирати.

Для мене це стало величезним ударом, я не хотів її бачити після такого. Тому на вихідні я їздив до тітки, батькової сестри. А мама не сильно тим переймалася, навіть не цікавилася як я живу. Я закінчив школу й вступив до училища. Та тепер я не міг жити в тітки, та й у мене ж є квартира. Вона нам з мамою двом належить. І я повернувся до себе в кімнату. Звичайно мамин співмешканець був не в захваті, але зробити нічого не міг. Час минав швидко, я навчався та шукав підробітки, бо розумів, що на пенсію не протягну. І ось минулого року я закінчив училище й нарешті зміг влаштуватися на нормальну роботу.

А от у мами з її чоловіком почалася криза, його звільнили. І мама не придумала нічого кращого ніж прийти до мене по гроші. Я був шокований, чому це я маю давати свої гроші людям які у свій час практично виставили мене з помешкання.Тоді я почув багато поганого про себе, про те, що я дуже не вдячний син. Що маю казати дякую, що виріс таким цілеспрямованим, сильним і незалежним. Якби все дитинство сидів у мами під боком, то виріс би не знати ким.

Я сказав їм, що на мене можуть не розраховувати. Та після того став помічати, що продукти що я купую зникають. На мої запитання мама здіймала лемент, що я рідній мамі шматок хліба жалію. Ви знаєте, а я дійсно жалів. Вона ж не питала мене як я ці дев’ять років жив, чи доїдав, чи мене ображав хто, чи мав я нормальний одяг. Тож жалості в мене до неї і її чоловіка не було. Я запропонував продати квартиру й розділитися, та мама почала кричати, що вона категорично проти.Тож я не придумав нічого кращого як просто відділитися від них. Я поставив собі у двері надійного замка, купив не великий холодильник, що якраз не займе багато місця в кімнаті. Для мами це було не сподіванкою, адже я попередив її що сплачувати за комунальні послуги маємо навпіл.

Тепер вона ходить по сусідах та розповідає, який я поганий син. Та мені це байдуже, я досі ображений на неї за зраду.

Advertisment

От admin999