У літаків, так само, як і у людей, є своя доля. Американський» Дуглас » Сі — 47 є військово-транспортним літаком. Він став розробкою на базі пасажирського авіалайнера ДІСІ-3 і з’явився в 1932 році. А вже через три роки став вершиною технічних удосконалень: два мотори — «Пратт» і «Уїтні» несли 12-тонну машину зі швидкістю 300 км/год на відстань до 2500 км.

Літак, про який піде наша історія, отримав заводський номер 9118. Він був переданий у Військово-морські сили Сполучених Штатів 24 лютого 1943 р.а вже 12 березня в місті Фербенкс на Алясці літак в рамках програми ленд-лізу передали в користування Збройних сил СРСР. Однак на фронт його не відправили, літав він у Карському морі, входячи до складу Чукотської авіаційної групи полярної авіації.

У 1946 р літак перенаправили до складу 26-го транспортного цивільного авіазагону міста Красноярськ. І ось 23 квітня 1947 «Дуглас» Сі-47 відправився в зворотний рейс з бухти Кожевникова узбережжя Карського моря. Він прямував на проміжну станцію Хатангу, щоб далі летіти до Красноярська. На його борту перебувало 26 пасажирів, 852 кг багажу і 4 члени екіпажу: командир Максим Тюріков, другий пілот Сергій Аношко, бортмеханік Віктор Піскарьов і радист Олексій Смирнов.

Разом з цивільними пасажирами на борту також перебували ув’язнені без конвою. Погода за Полярним колом непередбачувана. І 23 квітня там ще далеко до весняного тепла. Визирнуло сонечко в будь-яку хвилину може сховатися за хмарою. А ще через хвилину закрутить пурга, засинаючи околиці зливовим снігопадом. Синоптики таку лють погоди називають сніговим зарядом. Саме в такий заряд за лічені хвилини і потрапив»Дуглас».

Продовження у відео.

От admin999