Я колись підтримувала думку про те, що ніщо не триває вічно, в тому числі й кохання. Моя мама вчила мене, що потрібно жити з одним чоловіком все життя тим більше якщо є діти. Ставила у приклад свої стосунки з батьком. Я ніколи не бачила, щоб вони сварилися, але одного разу, коли я була маленька, а мама була у батьків, я побачила, як з кімнати батьків виходить якась жінка, а за нею батько. Побачивши мене, він наказав мені йти спати.
З часом я забула цю історію, бо нені не хотілося нервувати маму, але мені було дуже образливо. Коли я була підлітком, я почула, як батьки шепочуться на кухню. Мама казала батьку, щоб він припинив її принижувати, а він відповідав, що вона повинна терпіти, бо він не покине ту жінку. Наступного дня мама багато плакала, я запитувала її що сталося, а вона мовчала. Потім все стало так, як раніше.
Тепер я уже заміжня, теж маю донечку. Ми з Володимиром радше сусіди, ніж подружжя. Ми давно вже не були близькі. Здається, що крам Софійки у нас більше немає тем для розмови.
Нещодавно у нас була зустріч випускників та, збираючись на неї, я відчувала як тріпоче моє серце. Все через те, що я передчувала зустріч зі своїм першим коханням Михайлом. Це було шкільне захоплення, всі однокласники жартували над нами.
Я хотіла його побачити, але водночас ця можливість мене лякала.
Нарешті настав цей день, я до останнього вагалася з приводу того чи йти на зустріч, дуже запізнилася. Та, коли зайшла в ресторан, побачила Михайла, на мене нахлинули колишні почуття. Він мене відразу впізнав та посміхнувся, я зашарілася наче дівчисько. Старалася уникати його, спілкувалася з іншими однокласниками, але згодом Михайло запросив мене на повільний танець, а далі все як в тумані.
Колишній однокласник провів мене додому.
Коли ми прощалися, Михайло сказав, що одружений, але до мене почуття не зникли. Запитав чи можна мені зателефонувати. Я сказала, що ні, бо я заміжня та не збираюся зраджувати своєму чоловіку. Ми попрощалися та я уже надіялася, що цій історії кінець. Як згодом з’ясувалося, це був тільки початок.
Через декілька днів мені написав Михайло: “Ти заборонила мені до тебе телефонувати, але це зовсім не означає, що я не можу тобі написати)“.
Чесно кажучи, я була рада, що він мені написав. Ми зустрілися та почали таємно зустрічатися. Через рік після наших таємних побачень я зрозуміла, що вагітна. Був величезний скандал, дружина Михайла пеpеслідувала мене, Володимир збирався відібрати у мене донечку.
Врешті-решт, розпалося дві сім’ї та створилася одна. Ми з Михайлом одружилися. Зараз я дуже щаслива зі своїм новим чоловіком. Я вдячна долі за цю вагітність. Якби не вона, то я б ніколи не наважилася покінчити з цим шлюбом та не дізналася що таке сімейне щастя.
Можливо, багато хто мене буде засуджувати, говорити як би вони вчинили на моєму місці. Але вони не на моєму місці та ніколи на ньому не будуть. Насправді багато жінок та чоловіків бояться щось змінювати у своєму житті та терплять ненависний шлюб, бо бояться що скажуть люди.
Одного разу ризикнувши можна залишитися щасливим на все життя.
